Строительная компания "Mobi-G.S.M."

Що роблять з відпрацьованими батарейками?

Найширшу мережу «Батарейки, здавайтеся!» організувала дніпропетровська громадська організація «ЕкоДніпро», з допомогою якої в Україні відкрито 1063 пункти в 22 областях, передає ecotown з посиланням на segodnya.ua.

«Батарейки, здавайтеся!» щомісяця збирають 1 тонну відпрацьованих елементів живлення, які відправляють на переробку за власні кошти.

«Якщо немає грошей батарейки зберігаються на перевалочному пункті, який знаходиться в рамках кожної області, — розповідає голова руху «ЕкоДніпро» Любов Колосовська. — Незважаючи на те, що проект волонтерський, він коштує нам близько 10 тис. грн на місяць, які ми збираємо у вигляді фондів і витрачаємо насамперед на оренду гаражів і нашу роботу». 

За кількістю зібраних елементів живлення лідирують великі комерційні мережі, які ставлять контейнери у своїх магазинах і центрах обслуговування. Також збором небезпечних відходів займається Екологічна ліга, Екологічна сотня і інші невеликі місцеві ініціативи, аж до активістів на рівні під’їзду. 

Як зазначає головний спеціаліст відділу поводження з відходами та небезпечними речовинами при Міністерстві екології Євген Шмурак, державної програми зі збору та утилізації батарейок в країні немає. 

«Були різні меморандуми про наміри між міністерством і компаніями, — розповідає фахівець. – Однак наміри не перетворились на конкретні кроки, бо зібрані батарейки нікуди вивезти на переробку».

Львівський завод «Аргентум», який володіє необхідним обладнанням та лабораторіями і може переробляти 200-250 кг батарейок в день, призупинив роботу, оскільки нікому продавати виготовлену сировину.

«Ми виробляємо активну масу, яка використовується в металургії, — розповідає заступник директора ДП «Аргентум» Тарас Когут. — Колись ми відправляли її нашим донецьким партнерам, але після відомих подій не працюємо зі сходом, тому збуту немає». 

Як результат, за останній місяць завод переробив лише 100-200 кг. «Зараз наша експериментально-дослідницька лінія працює час від часу, щоб не забути, як це робиться», – зазначає фахівець. 

Ще одне підприємство, яке переробляє батарейки, знаходиться у Білій Церкві. ТОВ «Екоспецпроект» купує сировину за 500 грн за тонну, однак на територію виробництва не пускає навіть екоактивістів, оскільки боїться витоку комерційної інформації. Директор підприємства Микола Гудвяк стверджує, що ринкова вартість технології – 5 млн євро, тому він не має бажання ризикувати і пускати кого-небудь в цех.

«Сьогодні нам вдається витрачати на 1 кг батарейок тільки 40 копійок, тоді як кілька років тому це було 15 гривень, — розповідає фахівець. — Вийти на такий результат дозволяє продаж отриманих елементів, а також підтримка екологічно відповідальних партнерів». 

В той же час активісти хочуть на власні очі пересвідчитися, що елементи живлення переробляються повністю, і ніякий хімічний елемент не потрапляє на звалище. 

Эксперты рассказали о прогнозах авторынка на ближайшие месяцы

На додачу, згадані підприємства не мають ліцензію для переробку небезпечних відходів, як того вимагає стаття 34 Закону України «Про відходи». За словами директора ТОВ «Екоспецпроект» Миколи Гудвяка, кілька років тому батарейки змістилися у класифікації і з небезпечних перетворилися на побутові відходи, а цей вид діяльності не ліцензується. «Батарейки до 7 ампер, як від ноутбука або шуруповерта, відносяться до звичайних побутових відходів, — запевняє підприємець. — Раніше вони вважалися напівпромисловими, а років п’ять тому їх прибрали з переліку небезпечних, і нових нормативів не зробили». 

Сьогодні такого явища, як ліцензія на переробку батарейок в Україні не існує, зазначає заступник директора ДП «Аргентум» Тарас Когут. 

«До 2011 року була постанова Кабінету міністрів, що переробка батарейок ліцензується, але в 2012 її скасували, — пояснює фахівець. — Після того не було жодного нормативно-правового документа — ми не могли б працювати, якби це було незаконно».

Однак з комерційної точки зору переробка батарейок в Україні є неприбутковим заняттям, стверджують підприємці. ТОВ «ГТМ ЛТД», яке займається енергозамінними технологіями і технологіями переробки, провело експеримент по переробці елементів живлення і змушене була визнати нерентабельність ідеї.

«В Україні величезна кількість батарейок, цих обсягів було б достатньо для промислового завантаження, але зараз зібрати і доставити на завод коштує дорожче, ніж переробити», – пояснює директор ТОВ «ГТМ ЛТД» Максим Стець.

За даними Державної фіскальної служби України, у 2014 році в Україну ввезли 2 810 тонн батарейок і електричних акумуляторів. На зберігання (з надією на переробку) відправиться тільки 0,01%, підрахували експерти. 

В Європі у вартість батарейки закладена певна сума за збір і утилізацію, таким чином, дотримується принцип «забруднювач платить». Такі умови ставить виробникам і імпортерам батарейок Directive 2006/66 /EC. 

Українці платять стільки ж, тільки наші батарейки ніхто не забирає і не переробляє, констатують експерти. Любов Колосовська вважає, що швидко і ефективно вирішити ситуацію можна в прямих переговорах з імпортерами, змусивши їх добровільно виконувати в Україні ті ж зобов’язання що й в ЄС. 

«Читайте также: Журнал каждого Украинца — то, что должен знать каждый о тарифах, субсидиях, городе и ключевых событиях»

Источник: ecotown

Автор: Наталя Яковлєва